Знайди відповідь на своє питання.
Custom Search

Іспанія. Етнопсихологічні особливості вболівальників.

Зовнішність
Для корінних жителів Каталонії характерний високий зріст, світле волосся, блакитні очі.
Представники країни басків відрізняються підвищеною смуглістю, волохатістю та чорними очима.
Швидкий темп говоріння, активна жестикуляція та підвищена, емоціональна гучність, яка не має відношення до агресії.

Основні риси характеру
Непередбачуваність, відсутність звички до довгострокового планування дій та перспективного прогнозування розвитку подій, що відбуваються.
Консерватизм, який виражається в прагненні зберегти без змін існуючий стан справ, в обережному відношенні до нововведень, у прихильності старим традиціям, принципам життя та діяльності.
Нетривалість вольових зусиль, яка зумовлена швидкою зміною емоційних станів, реактивним переходом уваги з одного об’єкта на інший, що особливо яскраво відображається на їх трудовій діяльності.
Не честолюбні, не заздрісні і не вразливі (мова йде про враження, як подив). На будь-яке питання особистого характеру вони лише потискають плечима, оскільки, на їх погляд, це не має жодного значення.
“Індивідуалісімо” взагалі лежить в основі іспанського характеру та не дозволяє їм приносити в жертву навіть дрібницю особистого задоволення для загальної справи. Звідси – відсутність будь-яких докорів сумління, нетерплячість до критики та пристрасті до безпардонного повчання.

Особливості поведінки
Не здібні докладати довгочасних зусиль задля досягнення цілей, які мають велику зацікавленість для них.
Притаманний шляхетний стиль поведінки, який виражається у загостренному почутті особистої гідності, гордовитості, у вчинках, манерах спілкування та поведінки, які більш притаманні королям та грантам, ніж звичайним людям.
Майже не цікавляться тим, що думають люди про них. Але і самі вони не дуже високої думки про свою країну.
Висловлювання типу: “Дим Вітчизни зігріває краще будь-якого вогню" або “Якби він не був Господом Богом, він був би іспанським королем” - давно забуті.

Невербальні сигнали
Вітаючись один з одним, або прощаючись, іспанці тримають один одного за плечі і цілуються у щоки два рази (в кожну по разу). Так вітають рідних, жінки своїх подруг, чоловіки – знайомих і близьких жінок. Чоловіки один одному тиснуть руки.
Зустрічаючись взагалі із чужою людиною, іспанець також, скоріше за все, потисне руку.
Коротка дистанція у спілкуванні говорить про зацікавленість до співрозмовника. Якщо відстань збільшується на витягнуту руку, розцінюйте як знак перенапруження.
Захват проявляється так – складають три пальці, прижимають їх до губ і відтворюють звук поцілунку. Цей жест, частіше всього, використовують відносно їжі або чогось, що дуже сподобалося.
Знак зневаги проявляють наступним чином: кистями рук махають нібито у сторону від себе на рівні грудей (при цьому мило морщать ніс).
Притискання до мочки вуха розцінюється як образа.
“Будь обережним, будь уважним” - вказівний палець посмикує нижнє віко.
Якщо вважає свого співрозмовника егоїстом – легенько б’є себе по щоці, звертаючись при цьому до співрозмовника.
“Бути разом” - розводять та зводять вказівні пальці на невеликій відстані та постукують одним по іншому.
Спокійніше – долоні повернуті в бік співрозмовника, при цьому легкими рухами трохи випрямляють руки в їх бік.

Відношення до інших націй
Іспанці якщо і думають, то тільки про ті країни, які вони відвідали і де їм сподобалось. Про країни, в яких їм було нудно, вони думати не бажають.
Англійців просто не помічають. В кращому випадку, вважають їх дурними занудами.
Бразильців полюбляють, оскільки ті: “Спати не лягають взагалі і щоночі п’ють та танцюють”.
Австрійці, бельгійці – для іспанців все рівно. Теж саме можна сказати про голландців, французів, німцях, італійцях.